програма "Лабіринт"

Громадсько-політичне ток-шоу «Лабіринт», Харківська обласна державна телерадіокомпанія.

ефір від 26.08.2008

(витримки текстової версії)

Ведуча, Ольга Григорівна Кравченко:

Вперше в Україні, саме в Харківському регіоні нещодавно підписано Меморандум про створення міжрайонної корпорації лікарень. Якими же стануть шляхи реалізації цього проекту у рамках реформи вторинної медичної допомоги  і визначать в сьогоднішньому ефірі фахівці медичної галузі Харкова, Києва та Німеччини.

Вітаю всіх, хто зібрався у сьогоднішній студії  і тих, хто зараз біля своїх екранів. Зазвичай, на початку ефіру інформація для вас.

Асистент ведучої:

Вітаю всіх у програмі «Лабіринт» Харківської обласної державної теле-радіо компанії. Ми будемо дуже раді, якщо ви приєднаєтесь до нашої сьогоднішньої розмови. Для цього вам варто зателефонувати нам до студії. Наш студійний номер 705 09 42, нагадаю, що мешканцям області варто не забувати про три цифри 057-  це код нашого міста. Протягом ефіру я прийматиму ваші телефонні дзвінки. Телефонуйте.

Ведуча, Ольга Григорівна Кравченко:

Отже, підтвердженням того, що реформа вторинної медичної допомоги в дії і стало підписання Меморандуму. Хто ж підписав його і з якою метою?  Це, мабуть, і стане першим питанням нашого сьогоднішнього ефіру.  Прошу пана Олександра залучитися до розмови.

Олександр Вікторович Галацан, начальник Головного управління охорони здоров’я ХОДА:

Доброго дня, шановні телеглядачі, шановна пані ведуча та шановні колеги та учасники передачі у студії. Перед тим, як перейти безпосередньо до питання меморандуму, я хочу наголосити, що час збігає достатньо швидко, і впевнено крокує черговий міжнародний проект теренами нашої Харківської області. Хочу також нагадати, що на початку року, під час підсумкової колегії МОЗ, яка підводила і аналізувала результати роботи галузі за попередній рік, були визначені основні пріоритети діяльності галузі на 2008 р. І серед цих пріоритетів як раз і були зазначені підтримка та подальший розвиток первинної медико - санітарної ланки, зокрема і на засадах сімейної медицини, а також розвиток вторинного рівня, розвиток вторинної ланки медичної допомоги. Тобто ідеться якраз, про рівень центральних районних та міських лікарень і, насамперед, і сільських районів області. І тому Проект, який вже не перший раз представляє свої ідеї  і свої надбання у цій студії, він як раз і спрямований  на подальший розвиток і реформування саме вторинного рівня медичної допомоги, тобто центральних районних лікарень. Не можливо собі уявити розвиток цієї ланки без координуючої та методичної діяльності, без впливу (управлінського та регуляторного) з боку найголовнішого клінічного закладу нашої області -  обласної клінічної лікарні, яка безпосередньо сама є закладом охорони здоров’я третинної ланки, та надає спеціалізовану медичну допомогу. ЇЇ фахівці, її підрозділи, її відділення, її служби щоденно і щонічно допомагають центральним районним лікарням, районним лікарням, міським лікарням, і місту Харкову у вирішенні дуже складних питань надання медичної допомоги, зокрема і в ургентних, невідкладних станах. Хочу також наголосити, що так вже розвивалась система охорони здоров’я на Харківщині та в інших районах України, існує певна нерівномірність розвитку певних економічних можливостей того чи іншого закладу охорони здоров’я. Історично склалася мережа і її структура, її особливості, її відмінності. І ми об’єктивно і реально ставимося до того, що не можуть бути абсолютно однаковими лікарні, наприклад, у Валківському районі і у Зміївському, у Дергачівському і у Харківському. Якщо ми будемо в цій  передачі в подальшому розповідати глядачам про наше бачення взаємодії медиків Близнюківського району та Лозівщини, то ми виходимо як раз з того, що і там, і там, і в одному районі,  і в іншому існує певна матеріальна база, певна структура системи охорони здоров’я, певні управлінські можливості реалізовувати державну політику, певні кадрові ресурси, але вони не однакові і не однорідні. І ми впевнені, (і таким же чином ставиться до цього керівництво проекту, експерти проекту),  що, якщо об’єднати зусилля медиків, Близнюківського та  Лозівського районів, якщо їх поєднати, скоординувати, систематизувати та спрямувати у конкретному напрямку для поліпшення медичної допомоги та удосконалення системи управління, удосконалення використання системи наявних ресурсів - фінансових, кадрових, матеріально-технічних, транспортних, енергетичних та інших, то ми отримаємо набагато кращий результат, а кінцевий результат діяльності нашої галузі -  це якісна медична допомога і доступність цієї допомоги для нашого населення, для наших громадян, та, насамперед, для нас, як для Обласної Ради, для громадян, мешканців, жителів районів області. Я хочу запросити до слова Володимира Мирославовича Рудого, національного експерта проекту, який доповнить і в подальшому зможе розвинути ті ідеї, з яких ми почали.

ВЕДУЧА: Звісно, я не заперечую та хочу, щоб ми більш конкретно акцентували саме на корпорації лікарень. Ви, мабуть, вже пане Володимир, з боку експерта скажете своє бачення.

Володимир Мирославович Рудий, національний координатор з питань політики і законодавства у сфері охорони здоров’я, проект ЄС «Сприяння реформі вторинної медичної допомоги в Україні»:

Дякую. Дійсно  у Харківській обл. у кінці червня цього року вперше в історії України підписано меморандум між кількома адміністративно-територіальними одиницями, який передбачає створення комунальної, некомерційної корпорації лікарень.

Для чого це, власне, зроблено?! Це є одним з інструментів, який поліпшить, на нашу думку, якість медичної допомоги, яка надається населенню Лозовського району, населенню Близнюківського району, а також місту Лозова, яке є містом обласного значення, і має свій власний бюджет охорони здоров’я, а також свою власну міську лікарню. Це робиться для того, щоб, по-перше, поліпшити об’єднання фінінсових, матеріально-технічних і кадрових ресурсів, і таким чином поліпшити солідарність фінансування системи охорони здоров’я, тобто поліпшити власне саме фінансування, тому що будуть поєднанні сили всіх трьох адміністративно-теріторіальних одиниць. Це зроблено також і для того, щоб якнайраціональнішим чином розподілити відповідальність між трьома лікарнями, які планують увійти до складу цієї корпорації та стати її  членами, для надання тих чи інших видів конкретних медичних послуг населенню всього цього конкретного конгломерату. Ми не знаємо поки що, яким чином це буде відбуватись, тому що це вже будуть вирішувати наші конкретні партнери. Якась одна лікарня буде брати на себе завдання надавати послуги у сфері акушерства та гінекології, або допомоги породіллі. Якась - буде тільки хірургічні патології лікувати, найбільш складні випадки, а якась буде лікувати хронічних хворих, надавати, як це сьогодні говорять, сестринську допомогу, сестринського профілю, сестринського догляду. І таким чином, це буде робитися там, де ці послуги можуть бути надані найбільш якісно, і найбільш ефективно. За рахунок цього будуть і економитись, з одного боку, кошти, а з другого боку, вони будуть направлятись на вирішення приоритетних завдань. Крім того, в рамках цієї корпорації, ми плануємо разом з нашими партнерами здійснити перехід до використання системи активних стратегічних контрактних закупівель медичних послуг за державні кошти. Це дозволить запровадити в медицині такі методи оплати лікарень, які будуть мотивувати кожного лікаря, кожну медичну сестру, весь колектив вцілому, до підвищення якості медичної допомоги і до якомога більш раціонального використання ресурсів. Це, фактично, і є суть цієї стратегії. Ми її розглядаємо як перехідний початковий крок, до запровадження в Україні стратегії госпітальних округів, яка використовується в Європі дуже давно, і яка передбачає створення таких потужних, укрупнених лікарень, які обслуговують населення таких територіальних конгломератів з чисельністю населення 100-200 тис.чол. Чому? Тому що персонал таких крупних, потужних лікарнень має більший досвід, їх персонал має більше практичних навичок, вони зіткаються з більшою кількістю хірургічних втручань, з більшою кількістю пологів мають справу, і таким чином лікарі не втрачають кваліфікацію, вони постійно перебувають професійному тонусі. У маленьких лікарнях таке буває дуже рідко. І у нас в Україні, нажаль, дуже багато таких малих лікарень, які не можуть забезпечити надання якісної медичної допомоги в тому контексті, як це розглядається, наприклад, в європейських країнах. І це, власне і є перший крок на шляху до застосування стратегії госпітальних округів.

ВЕДУЧА: Дякую за таку глубоку контрактику, начеб-то все зрозуміло. Скажіть будь-ласка, а чому вибір пав саме на Лозівський та Близнюківський район Харківщини, саме на медичні заклади цих районів?

Володимир Мирославович Рудий національний координатор з питань політики і законодавства у сфері охорони здоров’я, проект ЄС «Сприяння реформі вторинної медичної допомоги в Україні»:

Я мушу сказати, що з однієї сторони, це була наша пропозиція як експертів, коли ми подивилися що ці три адміністративно-територіальні одиниці розташовані на досить близькій відстані одна від другої. Там, в принципі, не погане транспортне сполучення, я маю на увазі якість доріг; є лікарні, які на сьогоднішній день певним чином дублюють одна одну. Наприклад, якщо взяти місто Лозова, то там є і центральна районна лікарня і міська лікарня. Так, це місто обласного значення, але таких міст в Харківській обл. наскільки я памятаю є 6 чи 7, і це єдине місто, де збереглося дві окремих лікарні, і тому, ми пропонуємо не закривати одну з цих лікарень, як, на приклад, в місті Лозова, а перепрофілювати її, і зробити, скажімо певний розподіл функцій між цими лікарнями. Коли одна з Лозівських лікарень буде відповідати за частину медичних послуг одних профілів, а друга за послуги інших профілів, надаючи всі ці послуги  всьому цьому територіальному конгламерату. Таким чином буде усунуте це дублювання,  буде підвищена якість допомоги, один і той же персонал буде надавати більше послуг, і більш раціонально будуть використовуватись ресурси. А політично це було підтверджено бажанням місцевих влад. Вони, після переговорів з нами, як би зголосилися, на проведення такого експеременту, і ми сподіваємося, що цей експеремент пройде вдало, і від протоколів про намір, ми перейдемо до конкретних дій.

ВЕДУЧА: Зрозуміло. І вже цікаво, чи готові самі медичні заклади саме цих районів до реалізації цьго проекту і до створення корпорації. Пані Лариса, головний лікар Близнюківської центральної районної лікарні у нас присутня, ви мабудь зараз підключитесь до розмови, але пане Олександр, щось хотів уточнити?!

Олександр Вікторович Галацан, начальник Головного управління охорони здоров’я ХОДА:

Так, хотів внести ще одну ремарку. Я абсолютно згоден з паном Володимиром Мирославовичем, що без підтримки, без розуміння місцевої влади, взагалі реалізація проекта як такого, і укладання меморандуму, і його впровадження подальше, і укладання такого функціонального консорціуму чи конгломерату, який би забеспечив функціональний розподіл завдань, і їх успішне виконання, не можливо. Тому я дуже вдячний, і користуючись нагодою, хочу подякувати і Лозівській державній адміністрації, і Лозівському міському голові і керівництву Близнюківської районної держ. адміністрації за розуміння, за бажання підтримати ті новації, які зараз ми спробуємо впроваджувати в охороні здоров`я області.

ВЕДУЧА: А скажіть, будь-ласка, з їхнього боку, якою має бути дієва підтримка? Чи вже щось відбулось, якась підтримка?

Олександр Вікторович Галацан, начальник Головного управління охорони здоров’я ХОДА:

Подальше крокування проекту саме у такому сенсі не можливе без прийняття відповідних розпоряджень районних державних адміністрацій, і без прийняття відповідних рішень Лозівської міської ради, без відповідного бюджетування, без відповідних наказів відділу охорони здоров`я Близнюківської районної держадміністрації. Без cумніву, і ми підтримуємо з рівня обласної влади. Наші нормативні акти будуть видані на підтримку таких підходів, але найголовніше, є якраз підтримка місцевої влади і розуміння ситуації і питань цих як раз з боку місцевої влади.

Володимир Мирославович Рудий, національний координатор з питань політики і законодавства у сфері охорони здоров’я, проект ЄС «Сприяння реформі вторинної медичної допомоги в Україні»:

І не лише виконавчої, а й представницької, адже тут Олександр Вікторович згадував про Лозівську міську раду, але будуть відповідні рішення Близнюківської районної і сільської районної ради також.

ВЕДУЧА: Зрозуміло. Пані Лариса, я нарешті хочу підключити Вас до нашої розмови.

Розкажіть будь-ласка, як головний лікар, про свій медичний заклад.  На скільки база вашого медичного закладу відповідає створенню такої корпорації, і на скільки ви взагалі готові залучитися до роботи. Прошу.

Лариса Володимирівна Полікова, головний лікар Близнюківської центральної районної лікарні:

Добрий вечір шановні телеглядачі, шановні колеги. Реформування в Блинюківському районі розпочате ще з 2005 року. Зараз у нас 2008 рік, майже 2,5 роки ми працюємо в районі по прокращенню надання медичної допомоги. Питання об`єднання юридично самостійних лікарень склалося історично. Дійсно, Лозова розташована від нас на відстані 20 км, швидке сполучення в нас є, і з року в рік ми співпрацюємо з головними лікарями і міської, і центральної районних лікарень. В історії нашої Близнюківської центральної районної лікарні було дві великі катастрофи – автомобільна і залізнична.   І тоді  допомога травматичного відділення міста Лозової нам була надана майже за 15 – 20 хв

Близнюівська центральна районна лікарня функціонує як комунальне некомерційне підприємсто. Тобто це самостійне підприємство в управлінні і фінінсуванні. В цьому підприємстві, мені, як головному лікарю, надані великі права по дієвому використанню  бюджетних коштів. Розрахунки з  Лозівськими лікарнями, коли вони будуть вже комунальними підприємствами, будуть здійснюватись на основі угоди. Не треба чекати  ніяких рішень нашої місцевої влади,  а всі питання зможуть вирішити головні лікарі. В наданні медичної допомоги, це дійсно допомога своєчасна,  якісна і швидка.

Також назріває питання кадрового забезпечення. Якщо розглянути центральні районні лікарні (як Лозівську, так і Близнюківську), щоразу, і це лікарі можуть підтвердити, виникають питання надання спеціалізованої допомоги. Буває так, лікар, що виїзджає, буває виходить на пенсію і певного виду медичної допомоги немає в районі. Підготовка відповідного спеціаліста потребує часу. А в рамках роботи міжрайонної корпорації лікарень (чи це офтольмологічна, чи це уролорічна, чи це травматологічна допомога) -  ці питання можуть бути швидко вирішені головними лікарями. Тобто все це розраховано на швидкість та своєчасність надання медичної допомоги.

Володимир Мирославович Рудий, національний координатор з питань політики і законодавства у сфері охорони здоров’я, проект ЄС «Сприяння реформі вторинної медичної допомоги в Україні»:

Я б хотів додати що,  більшість таких питань, пов’язаних з організацією медичної допомоги населенню всіх трьох адміністративно-територіальних одиниць і в тому числі фінінсування, буде вирішуватись в середині корпорації,  буде створено відповідний керівний орган цієї корпорації і рада директорів, до складу якої будуть входити всі ці головні лікарі, і вони дійсно будуть вирішувати все це в середині корпорації, без затягування вирішення всіх цих питань на засіданнях районних рад або районних адміністрацій, як це робиться зараз. Тобто шлях буде дійсно коротким, і дійсно ефективним, і найголовніше, що буде забеспечено перерозподіл відповідальності. Можливо, в Близнюківському районі будуть створені умови для якогось конкретного виду послуг всім трьом адміністративним одиницям, а в Лозівській районній чи в Лозівській міській лікарні якісь інші послуги також будуть надаватися всім і фінансуватися будуть за рахунок таких ось фондів корпорацій, спеціально утворених, які будуть забезпечувати спільні функції і завдання корпорації.

ВЕДУЧА: Зрозуміло. До розмови хотілось би підключити, пане Микола, Вас. Стільки посилань було на Вас, як  на головного лікаря Обласної клінічної лікарні. Як би ви розставили плюси а можливо мінуси в створенні ось цих корпорацій лікарень, на скільки дійсно вони є суттєвими і в чому ви взагалі вбачаєте суть? Прошу.

Микола Іванович Березка, головний лікар Харківської обласної клінічної лікарні:

Дякую за запитання. Добрий вечір шановні телеглядачі.

Сьогодні той рівень медичної допомоги, який є, не задовольняє ні наше населення, ні нас лікарів, і ті підходи, які є в нас на сьогодні в країні - їх потрібно вирішувати разом. Дуже добре, що в цьому експерименті беруть участь і наші фахівці з МОЗ, і наші європейські колеги.  Вони діляться своїм досвідом,  своїми знаннями, а ми будемо використовувати іхні пропозиції, іхній досвід, який вони накопичили за всі ці роки, будемо вибиратите, що підходить для нас, для нашого регіону, для Харківщини, будемо вибирати найкраще, найнеобхідніше, і беручи до уваги цей досвід, вирішувати питання надання медичної допомоги населенню нашої області.

ВЕДУЧА: Дякую вам. І варто вже підключити до нашої розмови експертів вже з міжнародним досвідом. Будь ласка, скажіть, щодо міжнародного досвіду, які плюси вже можна відзнчити по відношенню до Харківського регіону?

Бела Каунцінгер, міжнародний  експерт проекту проект ЄС «Сприяння реформі вторинної медичної допомоги в Україні» з фінансування у сфері охорони здоров’я:

Спасибо. Добрый вечер, уважаемые дамы и господа. Украинская система здравоохранения в областях стоит сегодня перед особой задачей. Нам всем знакома проблема нехватки молодых специалистов в районных больницах. Не смотря на недостаточное финансирование (бюджетом финансируется только 50 % всех затрат больниц),  обеспечение населения услугами больницы должно и далее  предоставляться.

Поэтому, необходимо реагировать, а именно создавать новые, управленческие структуры, которые официально налаживают сотрудничество и  новое распределение задач между районами и городскими властями. Модель кооперации, между несколькими больницами, даст возможность по-новому сформулировать роль каждой отдельно участвующей больницы.  За счет этого, станет возможным, более эффективное распределение ограниченных ресурсов, а так же специализации больничных отделений и специализированных медицинских услуг, например акушерства, запланированные хирургические операции, специальная диагностика. И чем больше медицинских услуг будет сконцентрировано в одном месте, тем чаще хирурги смогут оперировать. Это повышает эффективность и качество больничного обеспечения. Многочисленные исследования в европейских странах доказали этот факт. И просто хочу заметить, что уже сегодня, Близнюковский и Лозовской районы, а так же город Лозовая вносят большой вклад в дальнейшее  развитие сферы здравоохранения в Украине.

ВЕДУЧА: Зрозуміло. Але про досвід ми теж можемо сьогодні говорити. Пане Олексій ви підключетесь, так?! Як головний лікар Золочівської районної лікарні, будь ласка, розкажіть про ситуацію у вашій лікарні.

Олексій Володимирович Гавва, головний лікар Золочівської центральної районної лікарні:

Добрий вечір шановні глядачі, шановні присутні. Ви знаєте всі, що Золочів пройшов дуже напружений і дуже непростий шлях реформування з бюджетної установи у комунальне підприємство, і в цьому сенсі, я хотів би підкреслити ту неоціненну роль, яку надають проекти Євросоюзу в такому реформуванні. Подальше реформування медицини, на мій погляд, є не можливим без перетворення бюджетних установ у комунальне підприємство, яке є найбільш пристосованим для роботи у ринкових умовах.  Тільки комунальне підприємство, на мій погляд, може ефективно працювати. Я хотів би в цьому сенсі подякувати за ту неоціненну допомогу, яку надавали проект Євросоюзу. Це дуже кропітка, дуже багаторічна робота, і вона в Золочеві дала вже свої результати. На сьогоднішній день, Золочівська центральна районна лікарня готова до будь-яких перетворень, які можуть проводитись в системі охорони здоров’я в Україні.

ВЕДУЧА:  Дякую вам, за ваші думи, за вашу інформацію. Послухаємо, які ж питання вони  нам зараз поставлять. Прошу Іра.

Асистент ведучої: Я ще раз вітаю всіх глядачів передачі „Лабіринт” Вітаю усіх та перш за все тих, хто взяв участь у нашій розмові. Отже запитання на цю хвилину.

1.      Як взагалі виникла ідея створення міжнародної корпорації лікарень, і чи збираються інші області йти нашим шляхом?

2.      На вашу думку, створення корпорції стане черговим кроком в боротьбі з  корупцією, чи навпаки стане її союзником?

3.      Чи означає створення корпорації, що в області стане менше проблем із медичним обладнанням?

4.      Хто фінінсує цей експеримент?

5.      Чи знайомилися  з досвідом створення подібних корпорацій, якщо так, то де це вже використовується?

6.      Меморандум підписано, але коли реально буде створена ця корпорація?

7.      Чи буде змінюватися штат лікарів, чи все залишиться без змін?

8.      Які основні проблеми виникають підчас створення корпорації?

Я ще раз щиро дякую всім глядачам.

ВЕДУЧА: Дякую нашим глядачам, і готові відповідати. Прошу, пане Володимир.

Володимир Мирославович Рудий, національний координатор з питань політики і законодавства у сфері охорони здоров’я, проект ЄС «Сприяння реформі вторинної медичної допомоги в Україні»:

Цей проект фінансує Європейська Комісія в рамках програми технічної допомоги, яка називається Tacis. Як виникла ідея створення такої корпорації? Вона виникла по перше, на підставі оцінки світового європейського досвіду, який є на сьогоднішній день. Чому, тому що на початку передачі, я вже говорив, що всюди в Європі, вже багато років вважається доцільним створювати такі потужні, крупні об’єднання лікарень, в яких і якість медичної допомоги краща, і ресурси використовуються ефективніше. І нівелюється, усувається, певною мірою, дублювання певних витрат, дублювання одних і тих же послуг. Таким шляхом економляться кошти, які можуть бути направлені на розв`язання дійсно приорітетних і необхідних завдань. Такий досвід є всюди в Європі. Цей підхід може застосовуватись в різних моделях. Я вже згадував на початку програми про так звану модель госпітальних округів, яка застосавується всюди в Європі. Модель міжрайонних, підкреслюю, не міжнародних, а міжрайонних корпорацій, міжтериторіальних, вірніше, медичних, або лікарняних корпорацій. Ідея створення такої корпорації, народилаль після аналізу нашого законодавства, зокрема Господарського Кодексу України, який надає абсолютно легальні можливості для того, щоб такі господарські обєднання медичних підприємств були створені. Це -, коротко,  відповідь на кілька питань.

ВЕДУЧА: Так, хтось ще готовий?

Олександр Вікторович Галацан, начальник Головного управління охорони здоров’я ХОДА:

Продовжуючи тему запитання, хочу звернути увагу, що в цілому, телеглядачі зацікавилися тією інформацією, яка пролунала, і яка доведена в межах передачі до них. Але хочу також звернути увагу на те, що абсолютно правий, на мій погляд, Олексій Володимирович Гавва, головний лікар комунального підприємства (неприбуткового, до речі) «Центральної районної лікарні Золочівського району, що все має починатися саме зі зміни статусу бюджетного закладу, або бюджетної установи охорони здоров’я на не прибуткове, не комерційне підприємство. І вже або рада директорів, або сам керуючий топ-менеджер цього підприємства, чи головний лікар, чи директор, чи президент, як  би ми його не назвали, він уповноважений вирішувати всі поточні та стратегічні питання функціонування та розвитку цього підприємства. І це дасть йому право в подальшому вирішувати питання входження до складу будь-яких об`єднань, чи консорціумів, чи інших таких об`єднань, які б виконували декілька функцій. Я так вважаю, що він може війти до складу такого об`єднання, а може через деякий час і вийти, якщо територіальна громада не буде задоволена результатами такої діяльності. Це дуже цікавий досвід. Я впевнений, що він не лише має право на життя, а й буде розповсюджуватись активно і в нашій області, і в інших областях України. Стосовно дуже важливого питання для нас, як для управлінців: «Чи це черговий крок, до, так би мовити, розвитку корупції, чи це боротьба з нею?». Я хочу сказати, що будь-яка форма господарювання при належному, сталому управлінні, та при принциповому підході, може контролюватися, може перевірятися. Є для цього різні контролюючі структури, з різними, абсолютно різними функціями. Є система аудиту, є система внутрішніх розслідувань. У нас, до речі, пан Бела Каунцінгер, він як раз  є економічним експертом проекту і якби був у нас час, міг би розповісти,  як це робиться в Європі. Але хочу сказати що, на мій погляд, створення такого об`єднання, міжрайонного, наголошую, воно не лише забезпечить певну прозорість забезпечення медичною допомогою, забеспечення фінінсовими ресурсами, але воно дійсно підвищить якість тієї медичної допомоги, її доступність, і як я вже казав, кінцевий позитивний результат.

Володимир Мирославович Рудий, національний координатор з питань політики і законодавства у сфері охорони здоров’я, проект ЄС «Сприяння реформі вторинної медичної допомоги в Україні»:

Я хотів також додати про питання корупції, яке було задане. Я хотів би сказати, що навпаки, ця форма  організації господарської діяльності лікарень, буде сприяти підвищенню прозорості лікарень. Чому?  Тому що власне лікарні будуть зацікавлені, щоб все відбувалось прозоро. Чому, тому що, всі їхні зекономлені за рахунок більш ефективного господарювання ресурси, будуть іти і на підвищення заробітної платні персоналу, і на закупівлю нового обладнання, і на вирішення інших нагальних завдань. Крім того, що важливо: Олександр Вікторович зачіпив питання про необхідність зміни правового статусу лікарень. Адже і Олексій Володимирович може про це сказати, і Лариса Володимирівна також, всі такі лікарні, із статусом комунального підприємства, за ними наглядає громадська рада, яка представляє населення району, і без  рішень і висновків такої наглядової ради дуже багато рішень не можуть прийматися, головним лікарем або директором лікарні, якщо вони є не прозорими, якщо громадскість бачить, що гроші можуть піти кудись туди, куди вони не повинні були піти.

ВЕДУЧА: Зрозуміло. Далі питання від глядачів.   Чи буде змінюватися штат лікарів, чи все залишиться без змін?

Олександр Вікторович Галацан, начальник Головного управління охорони здоров’я ХОДА:

Безперечно,  не буде без змін, бо це система, яка розвивається. Це обєднання яке створюється. Це нова система для сфери охорони здоровья. Життя буде вимагати від керівників, від коллективів не лише сприйняття таких нових підходів, але і внесення певних змін у внутрішню структуру, у систему управління комерційними і не комерційними підприємствавми та у їх об’єднання також.  Тому, вважаю що будуть певні зміни у штатному розкладі, але, як вже казала Лариса Володимирівна, дуже актуальним питанням є кадровий дефіцит, особливо у сільських районах. Я абсолютно впевнений, що, ні про які скорочення медичних працівників не може бути й речі, мова про це не йде. Йдеться про перерозподіл кадрових ресурсів з ефективним його використанням. Ще одне питання якого ми не торкалися, але до якого підійшов, відповідаючи на попереднє запитання, Володимир Мирославович. Це питання, чи стане більше медичного обладнання? Шановні телеглядачі та шановні колеги, я хочу сказати, що нові підходи, які забезпечують не лише перетворення бюджентних закладів у комунальне підприємство, нові умови господарювання таких суб`єктів, вони забезпечать реальну економію фінансових ресурсів. І, я абсолютно впевнений, через деякий час будемо говорити, мабуть, в цій студіії також, про формування вже проекту інвестування, плану стратегічного інвестування. Тобто буде йти мова, про оновлення матеріально-технічної бази, бази обладнання, бази медичного усаткування, впровадження нових технологій, впровадження нових підходів, нових можливостей наближення нашої, вітчизняної системи охорони здоров’я до кращих зразків зарубіжжя. Це не фантазії, це реалії, але ми сподіваємось на підтримку всієї громади, на підтримку розуміння всіх гілок і рівнів влади, депутатів всіх рівнів, та, насамперед, на підтримку колег, які саме в цій студії присутні, на підтримку наших колег керівників закладів охорони здоров’я  різних районів, міст, різних рівнів, різної підготовки, різного вікового складу. Лише командною формою роботи можна вирішити ті завдання, які ми перед собою поставили.

ВЕДУЧА: Дякую. І останнє питання, яке пролунало від наших телеглядачів, але я вважаю, що це мабуть питання буде окремого ефіру. Які основні проблеми виникають під час створення корпорації? Дивіться, до закінчення ефіру хвилинка залишилася. Якщо часу нам не вистачить, ми присвятимо цій темі наступний ефір.

Олександр Вікторович Галацан, начальник Головного управління охорони здоров’я ХОДА:

Це дуже буде вірно, якщо ми перенесемо до наступної передачі, бо в нас вже буде досвід, для  обговорення тих, майбутніх проблем, а вони, безумовно, будуть.

ВЕДУЧА: І ще одне питання від наших телеглядачів: «Чи інші області готові теж підключитися до створення корпорації лікарень?

Олександр Вікторович Галацан, начальник Головного управління охорони здоров’я ХОДА:

 Я хочу сказати, що спілкуючись на різних нарадах у МОЗ зі своїми колегами, з начальниками, керівниками управлінь охорони здоровья, головних управлінь, інших управлінь територіального рівня з областей України. Я хочу сказати, що вони дуже задоволені, що в нашій області проходять такі експерименти, вони заздрять, так би мовити білою заздрістю нам, що ми можемо впроваджувати, втілювати нові управлінські технології. І я абсолютно впевнений, що ті надбання, які ми досягнемо на нашій території, будуть використані на інших територіях України. А стосовно інших районів -  керівники нас чують зараз, я впевнений, що вони підтримують.

ВЕДУЧА: Я дякую вам за сьогоднішню зустріч. Ну що ж, на цьому наш єфір завершується. Але, реформування вторинної ланки все-таки триває. І зроблені перші кроки. Якими будуть результати? Будемо інформувати надалі в нашому ефірі. Ну а поки бувайте, до вівторка.