Українською  English Головна сторінкаГоловна сторінка    Мапа сайтуМапа сайту    КонтактиКонтакти
Про проект
Новини та події
Напрацювання Проекту ЄС "Сприяння реформі вторинної медичної допомоги в Україні"
Пілотні регіони
Огляди
Законодавство
Твінінг та партнерство лікарень
Словник
Фотогалерея
Відеогалерея
Посилання
Контакти
Створення та реєстрація комунальних некомерційних медичних підприємств: зразки документів
Глосарій термінів з якості та стандартизації медичної допомоги
Головна    Законодавство    Огляд української правової системи

Огляд української правової системи

Україна є країною кодифікованого права, тобто правову систему України можна віднести до романо-германскої. З 1991 року, року її незалежності, в системі відбулися декілька важливих правових змін. Україна стала членом Ради Європи у 1995 році і прийняла нову Конституцію в 1996. У 1998 році вступила у силу Угода про Партнерство та Співробітництво (PCA) з ЄС і в 2005 році був прийнятий відповідний план дій для законодавчої тотожності. Також в 1993 році був прийнятий робочий план для вступу в ВТО. Була проведена реформа Цивільного кодексу і новий закон вступив у силу в 2004 році. Подальші законодавчі акти, орієнтовані на ринкову економіку, а також Комерційний Кодекс були прийняті разом із новим Цивільним Кодексом.
  

Джерело і ієрархія законів

Конституція:
Конституція має найвищу правову силу. Закони і інші нормативно-правові акти приймаються на її основі. Висновки офіційного тлумачення, а також рішення Конституційного Суду формально не є джерелом законів, але їх треба брати до уваги у вирішенні певної справи1

Національні закони:
Наступний вищий законодавчий рівень складається із законів, прийнятих Верховною Радою  України2. Конституція (Стаття 92) визначає сфери, які регулюються виключно законами. Спеціальні сфери законодавства регулюються “кодексами”, такими, як Цивільний Кодекс, Господарчий Кодекс, Кримінальний Кодекс, Кодекс Законів про Працю, ін.

Після прийняття Верховною Радою закон має бути підписаний і опублікований Президентом або ж повернутий до Верховної Ради для подальшого розгляду3. Закон вступає в силу через десять днів після його офіційної публікації, якщо інше не передбачено законом. Кабінет Міністрів на чолі з Прем’єр Міністром гарантує виконання закону в тому числі впровадження бюджету. Місцеві державні адміністрації виконують закони обласного, районного і місцевого рівнів.

Вторинне законодавство

Якщо за закон знову повторно проголосували 2/3 членів Парламенту, Президент має підписати і опублікувати закон.

Державні органи влади, як Президент, Кабінет Міністрів і міністерства приймають акти вторинного законодавства, яке  впроваджує основні норми законів. Актами вторинного законодавства є:

  • Укази і розпорядження Президента України
  • Постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України
  • Рішення, директиви, постанови, інструкції і накази міністерств і інших державних органів влади

Нормативні акти вторинного законодавства, що приймаються міністерствами і іншими виконавчими органами державної влади мають бути зареєстровані в Міністерстві Юстиції України, якщо вони: (i) стосуються прав, свобод і законних інтересів громадян або (ii) міжвідомчого характеру.

Місцеві державні адміністрації і органи самоврядування знову приймають директиви, накази, рішення і т.д. для контролю впровадження законів на регіональному рівні.

Сфера правозастосування

В праві України можна виділити категорії, які відносяться до різних галузей. Ось деякі з них: 

Конституційне право:
Конституційне право регулює основні принципи структури держави і управління в Україні, коло компетенції основних органів влади, в т.ч. Верховної Ради, Президента, Кабінету Міністрів, інших  центральних органів влади і судової системи.

Адміністративне право:
Адміністративне право включає норми, що регулюють відношення між органами державної і міської влади, а також між ними і фізичними і юридичними особами. 

Цивільне право
Цивільне право це сукупність правових норм, які регулюють відношення громадян і юридичних суб’єктів. Його основним актом є Цивільний Кодекс.

Комерційне право
Комерційне право включає норми, які регулюють відносини між юридичними і фізичними особами стосовно ведення їх комерційної (підприємницької) діяльності.

Підприємницьке право
Підприємницьке право охоплює норми, які регулюють створення і функціонування різних форм комерційних юридичних суб’єктів.

Кримінальне право:
Кримінальне право являє собою систему юридичних норм, які дають визначення злочинів і покарань за них згідно з Кримінальним Кодексом України.

Трудове право:
Трудове право освітлює норми, які регулюють правові відносини між роботодавцем і працівником, наприклад, трудові контракти, безпеку праці і відпочинку.  Основним законом у цьому відношенні є Кодекс Законів про Працю України, який однак був прийнятий ще в 1971 році.

Право галузі охорони здоровя:
Право галузі охорони здоров’я не визнається в широких колах як окрема правова категорія в Україні. Незважаючи на це, існує декілька законів, які регулюють питання, пов’язані із охороною  здоров’я. Закон Основи законодавства України про охорону здоров’я регулює основну організаційну структуру системи охорони здоров’я. 

Податкове законодавство:
Податкове законодавство містить норми, які регулюють податкову систему України.

Процесуальне право: 
Процесуальне право є узагальненим терміном для означення судових процедур і санкцій у сфері цивільного, комерційного, адміністративного і кримінального права. Процесуальне право України представлене, наприклад, Цивільним Процесуальним Кодексом або Кримінальним Процесуальним Кодексом

1 - Конституційний Суд України приймає рішення та дає висновки. Висновки Конституційного Суду являють собою лише офіційні тлумачення Конституції та законів України. Вони мають обов’язкову силу і повинні враховуватися судами при розгляді справ. Тлумачення інших органів влади не вважаються офіціальними а, відтак не обов’язковими. Проте, вони можуть бути взяті до уваги суду при вирішенні справи. Крім того, Конституційний Суд може приймати рішення конституційності законів та інших правових актів органів державної влади найвищого рівня (Президента України, Верховної Ради, Кабінету Міністрів України).

2 - Автономна Республіка Крим займає особливе місце в правовій системі і має свій парламент – Верховну Раду Автономної Республіки Крим, яка проте не має повноважень приймати закони. Крім того, нормативні правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради Міністрів Автономної Республіки Крим мають не суперечити Конституції і іншим законам України.

3 - Якщо за закон знову повторно проголосували 2/3 членів Парламенту, Президент має підписати і опублікувати закон.

  EposEcorysNI-CO
Проект фінансується Європейським Союзом Проект виконується консорціумом EPOS спільно з ECORYS та NI-CO
     

Погляди, відображені у цій публікації, не обов'язково збігаються з поглядами Європейської Комісії