Українською  English Головна сторінкаГоловна сторінка    Мапа сайтуМапа сайту    КонтактиКонтакти
Про проект
Новини та події
Напрацювання Проекту ЄС "Сприяння реформі вторинної медичної допомоги в Україні"
Пілотні регіони
Огляди
Законодавство
Твінінг та партнерство лікарень
Словник
Фотогалерея
Відеогалерея
Посилання
Контакти
Створення та реєстрація комунальних некомерційних медичних підприємств: зразки документів
Глосарій термінів з якості та стандартизації медичної допомоги
Головна    Новини та події    Національна конференція Проекту за підсумкками першого року впровадження

Національна конференція Проекту за підсумкками першого року впровадження

24.11.2008

6-7 листопада 2008 р. Проект  провів Національну конференцію за підсумками першого року впровадження.

Зазначений захід проведено з метою представлення і обговорення поточних результатів співпраці Проекту з Міністерством охорони здоров’я та партнерами Проекту в пілотних регіонах з огляду на основне завдання Проекту – сприяння створенню ефективної, економічної та справедливої системи охорони здоров’я в Україні.



В роботі заходу взяли участь заступник міністра охорони здоров’я Василь Лазоришинець, директор Департаменту організації медичної допомоги МОЗ Мирослава Жданова, заступник директора Департаменту кадрової політики, освіти і науки Олександр Волосовець, Начальник відділу питань державного регулювання системи соціального страхування та взаємодії із учасниками ринку медичного страхування Людмила Підгорна, координатор проектів соціального сектора Представництва Європейської Комісії в Україні Сергій Полюк, директор проекту Оксана Абовська, предстаник NICO Фіона Койл, Артур тен Хейв (ECORYS), Начальник відділу міжнародної діяльності та євро інтеграції Жанна Ценілова, представники пілотних регіонів проекту Віктор Лисак, Алла Бредіхіна, Валентина Грищук, представники вищих медичних закладів післядипломної освіти Ніна Гойда, Юрій Вороненко, Лариса Бабінцева, Валерія Лехан, Національної академії державного управління при Президентові України Іван Солоненко, інституту стратегічних досліджень МОЗ Геннадій Слабкий, Марина Шевченко, головні лікарі центральних районних та міських лікарень, залучених до впровадження проекту, міжнародні та українські експерти проекту, журналісти центральних та регіональних ЗМІ. 

 

Зі вступною промовою до присутніх звернулась директор Департаменту організації медичної допомоги МОЗ Мирослава Жданова. Вона зазначила, що реформи в охороні здоров’я є тривалим та динамічним процесом, спрямованим на переорієнтацію системи ОЗ спрямованої на потреби закладів ОЗ на потреби пацієнта. Вторинна медична допомога залишається здебільшого недоторканою процесом реформування і досі поглинає непропорційно велику частку державного бюджету, що виділяється на охорону здоров’я та утримання трудових ресурсів. Внаслідок обмеженості державних ресурсів постає проблема збалансування конституційних гарантій забезпечення населення медичною допомогою з економічними можливостями держави. Тому особливої ваги набуває процес реформування вторинної медичної допомоги.

Сергій Полюк, координатор проектів соціального сектора Представництва Європейської Комісії в Україні, привітав учасників конференції та зазначив, що соціальний сектор та охорона здоров’я є пріоритетним напрямком надання допомоги Європейською Комісією в її намірах побудувати таке суспільство, яке могло б з легкістю інтегрувати до Європейської спільноти. Тому план дій, який затверджений Європейською Комісією і Україною передбачає таке співробітництво у сфері охорони здоров’я. Саме тому Європейська Комісія профінансувала даний проект, надаючи консультаційну допомогу уряду України, а саме Міністерству ОЗ з метою розробки ефективної моделі, яка б увібрала кращий європейський досвід. Він виразив сподівання, що Конференція дасть можливість підсумувати здобутки роботи проекту в регіонах та виробити подальші рекомендації для МОЗ для реформування медичної галузі.

Директор проекту Оксана Абовская підкреслила, що метою конференції є ознайомлення всіх учасників з головними тенденціями управління у сфері ОЗ в різних країнах Європейського Союзу та з тим, як ці тенденції відображаються в рекомендаціях, вироблених проектом. 

 Реформи в с-мах ОЗ відбуваються в певних соціально-економічних умовах та торкаються інтересів не лише професіоналів, а й широких верств населення, які мають усталені уявлення про те, які соціальні гарантії щодо надання медичних послуг мають забезпечуватись державою. Тому потрібно враховувати як будуть сприйматись вироблені проектом рекомендації різними соціальними групами.

Наразі в Україні існує тенденція передачі послуг соціального догляду на медичні заклади вторинної ланки. Це призводить до використання висококваліфікованого персоналу та інфраструктури для надання немедичних, не лікувальних послуг в медичних закладах. В той же час, як і повсюди у світі, в Україні спостерігається тенденція подорожчання медичних технологій через подорожчання медичного обладнання, комунальних послуг. В кінці 80-х років минулого століття. Майже всі країни Європейської спільноти відмовились від політики адміністрування системи надання медичних послуг на користь більшої автономії медичних закладів, надавши їм можливість самостійно вирішувати питання придбання обладнання, визначення необхідної кількості медичного персоналу, права укладання контрактів зі надавачами комунальних послуг. Місцеві органи самоврядування отримали право визначати де і скільки має бути медичних закладів аби населення отримувало якісні та своєчасні медичні послуги. Від цього якість та доступність медичних послуг тільки підвищилась, оскільки всі медичні заклади функціонують в юридичних рамках, встановлених державою, що передбачають жорсткий контроль над якістю медичних послуг, використанням фінансових та інших ресурсів. Рішення, які пропонує проект для розв’язання існуючих проблем системи надання медичних послуг, базуються на знаннях та досвіді як експертів, які працюють в проекті, так і компаній, які увійшли до складу консорціуму, що виконує проект.

Презентація Голови Департаменту з питань зв’язків та координації Міністерства охорони здоров’я Німеччини Бориса Вельтера «Деякі факти з німецької системи охорони здоров’я» була присвячена характеристиці системі охорони здоров’я Німеччини. Зокрема, пан Вельтер детально проаналізував німецьку державну систему медичного страхування. Він розповів як здійснюється розподіл функцій між постачальником та замовником послуг та про роль держави у системі страхування. За словами пана Вельтера, держава встановлює нормативно-правову базу, втручається у випадку можливості ризику для ширших інтересів, економіки чи суспільства, контролює основних діячів (обмежуючись питаннями законності), розподіляє владу між федеральними та державними органами влади. В Німеччині існує два види страхування :державне та приватне, які покривають все населення країни. При цьому 10% громадян мають приватну медичну страховку. Пацієнт має право вибирати лікаря. Не існує системи неофіційної оплати послуг лікаря. Існує більше 200 різних фондів медичного страхування, які працюють під контролем Міністерства охорони здоров’я. Пацієнти укладають контракти з фондом страхування.

Система охорони здоров’я в Німеччині створювалась протягом багатьох десятиліть. В 2003 році та в період 2006/2007 рр у Німеччині відбулась реформа охорони здоров’я, яка проходила за чотирма напрямками: Структурна реформа, Організаційна реформа. Фінансова реформа. Реформа приватного медичного страхування.

Керівник проекту Др. Грета Росс поінформувала присутніх про завдання та напрямки роботи проекту. Вона представила основні напрацювання проекту за 14 місяців впровадження та ознайомила присутніх з підходами, що розробляються проектом щодо вироблення стратегії реформування вторинної медичної допомоги.

 Зокрема, Др. Росс розповіла про основні напрямки, за якими здійснюється робота в пілотних областях:

Полтавська обл. - стратегічне планування на рівні області із перепрофілюванням медичних закладів та розвитком округу ВМД;
Житомирська обл. - підтримка проектом перерозподілу окремих послуг по області у рамках генерального плану Житомирської області з лікарняних мереж та реконфігурації послуг;
Харківська обл. – розвиток моделі реструктуризації надання послуг на рівні району та започаткування створення міжтериторіального господарського об’єднання лікарень.

Проект також підтримує ідею формування регіональної (а пізніше і національної) федерації лікарень.

Др. Росс перерахувала основні чинники, які потрібні для успішного впровадження реформи вторинної медичної допомоги:

  • Політична воля на рівні уряду - довгостроковий тривалий стратегічний план, що не залежав би від змін у владі;
  • Політична воля на рівні регіону – бажання учасників працювати разом у єдиному напрямку та вирішувати проблеми;
  • Політична воля на місцевому рівні – бажання персоналу лікарні працювати по-іншому та відмовитися від певних традицій та звичок; бажання місцевих рад переглянути місцеві системи та сфери впливу;
  • Політична воля на рівні професіоналів: впровадження нових механізмів та стимулів для покращення якості допомоги, навчання та етики;
  • Юридичні та фінансові вдосконалення, інвестування у здоров’я

Представники пілотних регіонів Віктор Лисак, Валентина Грищук та головний лікар Близнюківської ЦРЛ Лариса Полікова, доповіли про хід реформування в зазначених областях області та поінформували учасників щодо тих заходів, які були проведені в області за сприяння проекту. Віктор Лисак, розповів, як в Полтавській області використовується досвід Італії з реструктуризації медичних закладів, зокрема проведення експертних оцінок роботи медичних закладів, отриманий під час навчальної поїздки, організованої в рамках впровадження проекту. 

 

Валентина Грищук, начальник відділу організаційної та кадрової роботи Управління ОЗ Житомирської ОДА, розповіла, що в рамках роботи проекту в області розроблено мастер-план, за допомогою якого буде більш ефективно сплановано мережу лікувальних закладів в області.

Головний лікар Золочівської ЦРЛ (Харківська область) Олексій Гавва розповів про роботу першого в Україні комунального некомерційного підприємства «Золочівська центральна районна лікарня», яке було створене за сприяння проекту ЄС «Фінансування та управління у сфері охорони здоров’я» і функціонує вже 4 роки. За цей час підприємство налагодило взаємодію з податковими та фінансовими органами. Підприємство працює на засадах глобального бюджету. До складу комунального підприємства увійшли всі амбулаторії та ФАПи, і це дало можливість централізувати управління медичними закладами. Олексій Гавва зазначив, що така форма роботи знайшла підтримку у медичної громадськості та довела свою ефективність. В подальших планах – створення міжрайонного лікарняного об’єднання з Дергачівською ЦРЛ.

Експерт проекту з інституційного розвитку і підготовки управлінських кадрів Василь Ананьєв представив презентацію «Розвиток кадрового потенціалу в контексті пропозицій проекту ЄС щодо реформування ВМД в Україні». Він розповів про основні підходи, які розробляються проектом стосовно стратегії розвитку кадрових ресурсів на мікро та макро рівні. На макро рівні проект спільно з МОЗ розробляє Національну стратегію розвитку кадрових ресурсів у сфері охорони здоров’я. На її підставі та на підставі напрацювань проекту в пілотних областях (зокрема, щодо створення міжрайонної корпорації лікарень) буде розроблено регіональні стратегії розвитку.

За словами Василя Ананьєва, запровадження змін у системі охорони здоров’я, втілення нових моделей вимагатиме нових підходів до підготовки кадрів. Зокрема підвищення рівня автономії медичних закладів спонукає до наділення їх керівного персоналу новими функціями та обов’язками. Проект розробляє нову кваліфікаційну характеристику спеціаліста з організації і управління охороною здоров‘я та допомагає розробити нові навчальні програми на базі цієї кваліфікаційної характеристики та посадових інструкцій, а також сприяє розбудові потенціалу кафедр для запровадження нової програми навчання.

Проектом також розробляється ряд навчальних модулів для підготовки менеджера медичного закладу.

Проблемам кадрового забезпечення галузі охорони здоров’я була присвячена презентація директора Українського інституту стратегічних досліджень МОЗ Геннадія Слабкого. На його думку, підвищення якості медичної допомоги населенню є комплексною проблемою і раціональна кадрова політика є однією з складових рішення цієї проблеми. Пан Слабкий назвав основні причини неготовності керівників медичних закладів до проведення реформ, які були визначені в результаті дослідження, проведеного Українським інститутом стратегічних досліджень МОЗ України:

  • Відсутність підготовки з економічних питань – 57,2%
  • Відсутність підготовки з правових питань – 59,4%
  • Відсутність інформації про реформи – 48,3%
  • Недосконала законодавча база – 61,5%
  • Відсутність механізмів захисту за професійну діяльність – 74,8%

За словами пана Слабкого, наразі в Україні спостерігається недостатній рівень забезпеченості кваліфікованими кадрами системи охорони здоров‘я. Зменшується чисельність та якість кадрів, які вливаються у систему ОЗ та, водночас, збільшується чисельність кадрів, які залишають систему охорони здоров’я. Існує цілий ряд факторів, які впливають на зміни у сфері охорони здоров’я та підвищують вимоги до системи.

Презентації члена Президентського Комітету Європейської Федерації Лікарень (HOPE) професора Георгія Гармата «Досвід Угорщини у Європейській Федерації Лікарень та Охорони Здоров’я» та «Госпітальні федерації: переваги зв’язків з HOPE» познайомили учасників конференції з роботою HOPE в Угорщині. HOPE є неурядовою європейською лікарняною асоціацією, яка була створена у 1966 р та з 1995 є міжнародною неприбутковою асоціацією. До складу HOPE входять 27 лікарняних асоціацій. Угорська Асоціація Лікарень була заснована у 1931 р. Угорщина стала членом HOPE у 1992 році та займає активну позицію в цій організації.


Головні напрямки роботи HOPE:

  • Переміщення пацієнтів через кордон
  • Безпека пацієнтів
  • Економіка фармацевтичних засобів
  • Кадрові ресурси
  • Високоякісна допомога хворим на рак
  • Списки очікування впровадження DRG-системи
  • Соціальна несправедливість у охороні здоров’я
  • IT у охороні здоров’я, та ін.

Міжнародний експерт проекту з інституційного розвитку і підготовки управлінських кадрів Олена Новічкова в презентації «Система управління якістю: Підтримка проектом процесу запровадження» представила точку зору проекту на проблему якості медичних послуг. Вона сказала, що в останні роки збільшився інтерес до цього питання. Це пояснюється як підвищенням потреб населення до якісної медичної допомоги, появою нових підходів до створення моделі управління якістю медичних послуг, так і потребою самих медичних працівників до надання якісної медичної допомоги. Є багато моделей якості, найбільш відомими серед них є три:



  • Європейський фонд управління якістю (EFQM)
  • Міжнародне товариство якості Охорони здоров’я (ISQua)
  • ISO 9001 Міжнародна організація з стандартизації

Пані Новічкова також торкнулась поточного стану якості медичних послуг в Україні. В Україні досі існує централізована система управління якістю, яка збереглася з радянських часів. Оцінка якості медичної допомоги проводиться ретроспективно в вигляді експертизи медичної допомоги. Така система потребує змін.
За сприяння проекту МОЗ та (Quality Improvement Scotland Шотландія) підписали Меморандум про співробітництво.

На національному Проект надає підтримку МОЗ щодо розвитку системи стандартів у сфері ВМД, окрема, щодо:
- Розробки рекомендації по перегляду вимог по Акредитації медичних установ
- Розробки положень по лікарні обласного та районного рівня з переліком
- Розробки Медичних стандартів та Локальних протоколів ведення
- Методології оцінки медичних технологій
- Тренінгів спеціалістів

На регіональному рівні:
- Розробки рекомендацій з запровадження елементів системи управління якістю в пілотних лікарнях
- Тренінги персоналу лікарень

Обговорення проблеми якості медичних послуг продовжив Доктор Штефан Дорнхайм у своїй презентації «Потреба вдосконалення якості у сфери охорони здоров’я». Він зазначив, що традиції якості в медицині існують значно довше, ніж в промисловості чи інших секторах.

 

В 1997р. Комітет з охорони здоров’я Ради Європи рекомендував:
Урядам країн-членів ЄС “за необхідності проводити політику та створювати структури, які б підтримували розвиток та запровадження систем покращення якості, наприклад, систем постійного гарантування та покращення якості охорони здоров’я на всіх рівнях”

Системи забезпечення якості:

  • Типова основа управління якістю
  • Інструменти виконання основ, законів, тощо 
  • Звітність та порівняння результатів 
  • Визначення мінімальних вимог (наприклад, CE) 
  • Визначення мінімального рівня безпеки пацієнта

Міжнародний експерт з фінансування у сфері охорони здоров’я Бела Каунцінгер представив презентацію «Обласні стратегічні плани розвитку лікарень як крок до покращення вторинної медичної допомоги в Україні». В Україні існує надмірна кількість лікарень, що не відповідають потребам населення та надмірна (часто закріплена законодавчо) кількість спеціалізованих ліжок та лікарень, що не враховує реальних потреб. Фактично відсутня функціональна відмінність між лікарнями різного рівня (деякі лікарні загального профілю функціонують як соціальні заклади або ж надають послуги первинної медичної допомоги; деякі обласні лікарні пропонують не лише третинну, а й вторинну допомогу для порівняно незначної кількості населення зони обслуговування). Досі зберігаються паралельні системи стаціонарної допомоги (відомчі, урядові) та паралельно спостерігається високий рівень допуску до спеціалізованих лікарень. Занадто тривалими є періоди перебування пацієнтів в лікарнях (середня тривалість госпіталізації) порівняно з країнами ЄС.

Пан Каунцінгер представив розроблений проектом обласний стратегічний план розвитку лікарень, який передбачає:

  • Реорганізацію лікарень в автономні суб’єкти господарської діяльності, у постачальників послуг, які несуть відповідальність за надання якісної вторинної медичної допомоги відповідно до потреб населення в рамках зміненої конфігурації зон обслуговування.
  • Профілізацію/спеціалізацію, налагодження кооперації чи забезпечення злиття окремих лікарень за допомогою використання нових методів розподілу завдань між окремими закладами або в межах міжтериторіальних госпітальних об’єднань (акушерські/неонатальні центри, спеціалізовані хірургічні центри тощо).
  • Реструктуризацію деяких відділень лікарень з метою організації надання довготривалої допомоги хронічним хворим, соціальної чи амбулаторної допомоги
  • Розвиток закладів, що надають допомогу вдома, та денних стаціонарів в якості альтернативи лікарняній стаціонарній допомозі

Експерт також зауважив, що практика планування діяльності лікарень завжди залежатиме від політичної ситуації у державі та від здатності політиків приймати чіткі й обґрунтовані рішення.

Далі Крістіан Боном, міжнародний експерт проекту з фінансування та управління у сфері ОЗ та лікарняного менеджменту, дав характеристику поточному стану лікарняних закладів в Україні та розповів про шлях просування реформи вторинної медичної допомоги в пілотних регіонах проекту (Житомирській, Полтавській та Харківській областях). Проект працює з бухгалтерами, економістами, головними лікарями лікарень або їхніми заступниками вибраних закладів охорони здоров’я зазначених областей, щодо:

 

  • узгодження існуючого лінійного бюджетування із повним списком рахунків та із стандартами ЄС
  • складання бюджету на 2009 р. базуючись на цій новій системі
  • розробка та пропонування інструментів фінансового звітування та рахунків

Із обласними/районними департаментами з охорони здоров’я експерти проекту проводять роботу щодо підвищення рівня розуміння та оцінки вертикального розподілу коштів та його невідповідності, а також з оцінки існуючих активів та облікових записів стосовно їхньої амортизації та розробки плану інвестицій.

Сергій Дяченко, експерт проекту з ІТ технологій та економіко-статистичного аналізу, розповів про основні завдання інформаційних технологій у сфері вторинної медичної допомоги та представив економіко-статистичний аналіз діяльності лікувально-профілактичних закладів в пілотних областях.

Інформаційні технології, як важливий інструмент підтримки реформування галузі охорони здоров’я, сказав пан Дяченко, надають можливість керівнику ЛПЗ та замовнику послуг мати інструмент управління при переході на глобальний бюджет та інші орієнтовані на результат методи; проводити аналіз якості медичних послуг; проводити прозорий аналіз ефективності розміщення ресурсів.

Він також визначив головні передумови використання госпітальних інформаційних систем:

  • зміна мислення від керівника до менеджера
  • підвищення кваліфікації персоналу
  • навчання користувачів програмного забезпечення
  • впровадження комплексних систем

Презентація національного координатора з питань політики та законодавства у сфері охорони здоров’я Володимира Рудого «Створення міжтериторіальних комунальних господарських об’єднань лікарень як можливий інструмент реформи вторинної медичної допомоги, управління на рівні лікарні та планування мережі лікарень загального профілю» підсумувала рекомендації проекту щодо необхідних змін, яких необхідно вжити для подальшого просування реформи у сфері вторинної медичної допомоги. На думку пана Рудого, підвищення рівня автономії лікарень, запровадження державних контрактів на закупівлю медичних послуг в лікарнях та запровадження нових підходів до планування їх мережі є тими ключовими рішеннями, що можуть започаткувати реформу в українських лікарнях.

Пан Рудий зазначив, що наразі в Україні існують ряд перешкод на шляху до прийняття рішень про зміну господарсько-правового статусу лікарень та радикального запровадження моделі “міжтериторіальних господарських об’єднань лікарень”:

  • Чинне законодавство явно не підштовхує органи місцевого самоврядування до прийняття відповідних рішень (результат – політика вичікування)
  • Керівники та особи, які приймають рішення на національному та місцевому рівнях, погано ознайомлені з європейським досвідом та можливими позитивними результатами його застосування
  • Недостатнє усвідомлення економічної невигідності утримання роздутої мережі лікарень загального профілю та негативного впливу такої політики на якість послуг, що надаються в лікарнях, як серед місцевих керівників, так і серед населення
  • Боязнь прийняття рішень, спрямованих на скорочення чисельності лікарень, що виглядають непопулярними з боку переважної більшості органів місцевого самоврядування та населення
  • Боязнь звинувачень у порушенні Конституції України, що забороняє скорочувати мережу державних і комунальних закладів ОЗ
  • Керівники та медичний персонал лікарень за відсутності достатнього розуміння стратегії госпітальних округів та боязні втрати роботи й посад можуть перетворитися на опонентів реформи та підбурювати до опору населення

 Анна Нечай, експерт проекту з юридичних питань представила презентацію «Організація міжтериторіальних господарських об’єднань лікарень: юридичний аспект». Вона перерахувала кроки, які необхідно зробити та рішення, які потрібно прийняти на шляху до створення міжтериторіальних господарських об’єднань лікарень:

  • Прийняття відповідних рішень місцевими радами (власниками лікарень)
  • Юридична реєстрація міжтериторіального господарського об’єднання лікаренькорпорації відповідно до вимог законодавства;
  • Розробка нормативної бази міжтериторіального господарського об’єднання лікарень

Чинне законодавство України дозволяє створювати міжтериторіальні господарські об’єднання лікареньї, учасником якого є лікарні (Господарський Кодекс України – далі ГК).

Необхідні рішення місцевих рад:

  • про зміну юридичного статусу лікарень: перетворення їх на комунальні некомерційні підприємства (ст. 24, 52, 78 ГК);
  • про утворення міжтериторіального господарського об’єднання лікарень та затвердження його статуту  кожною місцевою радою окремо (ст. 70, 118, 119, 120 ГК);
  • про надання права дирекціям лікарень виконувати дії щодо юридичної реєстрації та функціонування міжтериторіального господарського об’єднання лікарень;
  • про обрання органів управління міжтериторіального господарського об’єднання лікарень та представників кожної місцевої ради до органів управління корпорації (Правління, Виконавчий директор) – відповідно до Статуту міжтериторіального господарського об’єднання лікарень
  • про надання права дирекціям лікарень укладати угоди з міжтериторіальним господарським об’єднанням лікарень щодо всіх питань, передбачених статутом об’єднання , у тому числі з питань фінансування розподілених функцій.

У ході дводенної роботи конференції здійснювався активний обмін думок щодо шляхів вирішення існуючих проблем сфери охорони здоров’я: якості медичної допомоги, кадрового забезпечення галузі, реорганізації медичних закладів, впровадження новітніх інформаційних технологій. Учасники конференції відзначили актуальність проведення такого заходу для подальшого планування перебігу реформи у сфері охорони здоров’я. «Робота, яку проводить проект Європейського Союзу для підготовки реформи вторинної медичної допомоги є надзвичайно важливою. Дуже цікавими були ті сценарії змін у сфері ОЗ, які представив проект під час цієї конференції, зокрема, створення міжтериторіальних господарських об’єднань лікарень. Це нове для України. На мою думку, це питання вимагає подальшого, більш широкого обговорення», - сказала професор Дніпропетровської медичної академії Валерія Лехан. 
 

Підводячи підсумок роботи конференції, Мирослава Жданова розповіла про плани МОЗ щодо реформи як первинної, так і вторинної медичної допомоги та зазначила, що МОЗ підтримує той напрямок, в якому розвивається  проект.

повернутися
  EposEcorysNI-CO
Проект фінансується Європейським Союзом Проект виконується консорціумом EPOS спільно з ECORYS та NI-CO
     

Погляди, відображені у цій публікації, не обов'язково збігаються з поглядами Європейської Комісії