Третє засідання Національної робочої групи щодо розробки Національної стратегії реформи вторинної медичної допомоги

18 грудня 2008 в Міністерстві охорони здоров’я відбулось третє засідання Національної робочої групи з розробки Національної стратегії реформи вторинної медичної допомоги.
 
Директор Департаменту організації медичної допомоги Мирослава Жданова відкрила засідання, наголосивши на вагомості роботи, яку проводить проект  для здійснення реформи вторинної медичної допомоги.

Експерт проекту з юридичних питань Анна Нечай у своїй презентації «Головні кроки для реформи вторинної медичної допомоги в Україні: бачення Проекту» визначила п’ять основних етапів реформування системи охорони здоров’я. За її словами, розмежування первинної та вторинної медичної допомоги (ВМД) з підвищенням ролі первинної медичної допомоги (ПМД) в системі охорони здоров’я в  Україні є першим кроком на шляху медичної реформи. При цьому має бути здійснене розмежування бюджетів (і процесу бюджетування видатків) первинної та вторинної медичної допомоги та утворення закладів і служб ПМД як окремих автономних юридичних осіб. Потрібно збільшити обсяг фінансування ПМД по відношенню до обсягів фінансування ВМД з урахуванням реальних потреб ПМД, що  передбачає  перетворення лікарень на комунальні некомерційні підприємства, які керуються у своїй роботі Господарським кодексом та іншим відповідним законодавством України та запровадження державних контрактів на закупівлю медичних послуг між лікарнями та органами місцевого самоврядування (включаючи запровадження спеціалізації лікарень на наданні різного виду ВМД та врахування такої спеціалізації при укладанні державних контрактів) з метою підвищення ефективності використання коштів.  Необхідно також підвищити фінансування превентивних заходів ПМД з урахуванням результатів моніторингу виконання визначених показників надавачами послуг ПМД.

На другому етапі реформування має бути здійснено реструктуризацію закладів вторинної медичної допомоги та укладено державні контракти на закупівлю медичних послуг. Реструктуризація закладів вторинної медичної допомоги за запровадження контрактування сприятиме оптимізації лікарняної мережі. Реструктуризація закладів ВМД передбачає зміну юридичного статусу лікарні з перетвореням останньої на комунальне неприбуткове підприємство. Після цього стає можливим перехід на запровадження державних контрактів на надання медичних послуг. Контрактні відносини стануть також основою для страхової медицини  в майбутьому.

Запровадження державних контрактів на закупівлю медичних послуг, у свою чергу,  потребує:
• Розробки стратегії поступового переходу на такі державні контракти (з визначенням черговості видів медичних послуг, які будуть закуповуватися на основі таких контрактів протягом наступних 3-5 років);
• Розробки рамочних контрактів на закупівлю медичних послуг;
• Розробки процедури здійснення моніторингу виконання таких контрактів на основі нової системи звітності та встановлених професійних стандартів (індикаторів якості надання послуг, у тому числі вимог клінічних протоколів).

На третьому етапі має бути створено нову систему звітності та запровадження професійних стандартів, що потребуватиме:

1) Розробки критеріїв оцінки якості надання різних видів медичної допомоги, які будуть використовуватися при моніторингу виконання  контрактів з закупівлі медичних послуг;

2) Встановлення показників, щодо яких має надаватися статистика, форм надання статистичної звітності, а також визначення методів перевірки такої звітності;

3) Утворення на районному рівні (а для деяких випадків – на рівні області) відділу моніторингу виконання контрактів по закупівлі медичних послуг. Такі відділи також здійснюватимуть  аналіз функціонування системи, розробляти пропозиції щодо покращання індикаторів якості надання різних видів медичної допомоги (які зазначаються у контрактах) та уточнення плану поступового запровадження державних контрактів на всі види медичних послуг базуючись на результатах звітного року;

4) Вдосконалення фінансового планування, управління та звітності (включаючи запровадження розрахунку реальної економічної вартості медичних послуг) базуючись на статистичних даних звітності. Для цього на рівні районів та областей буде створено органи, які займатимуться питаннями контролю над якістю виконання контрактів.

Збір статистики та аналіз дозволять більш чітко уявити як перерозподіляти різні функції між лікарнями. Оптимізація мережі закладів вторинної медичної допомоги через утворення міжтериторіальних господарських об’єднань лікарень стане четвертим етапом реформування. Вона передбачає:

• Утворення міжтериторіальних господарських об’єднань ЛКП для ефективного перерозподілу функцій та підвищення ефективності використання наявних ресурсів;
• Раціоналізація класифікації лікарень з урахуванням всіх видів допомоги (медичної та соціальної), яку вони надають. “Легалізація” надання немедичних видів послуг, що надаються лікарнями і їх подальше врахування при плануванні фінансових та інших ресурсів та при перерозподілі функцій між членами міжтериторіальних господарських об’єднань лікарень;
• Чітке розмежування медичних, соціальних та соціо-медичних послуг, які надаються лікарнями (включаючи їх розмежування в межах однієї лікарні, а також шляхом запровадження спеціалізації різних закладів ВМД на соціо-медичних видах послуг – “хоспіси”, реабілітаційні центри, заклади денного нагляду тощо);
• Запровадження фінансової зацікавленості лікарень та їх працівників у досягненні найвищих показників виконання професійних стандартів (індикаторів якості) при їх моніторингу. Така зацікавленість може фінансуватися за рахунок економії коштів, що досягається кращою роботою та реорганізацією управління лікарнями;
• Поступовий перегляд штатного розпису лікарень на основі їх реальної потреби у спеціалістах різного профілю;
• Підвищення професійних стандартів ВМД шляхом запровадження клінічних протоколів для всіх видів ВМД та запровадження системи нових професійних тренінгів персоналу;
• Запровадження контрактів з управління лікарнями (перехід на систему професійного управління лікарнями, коли є чітке розмежування на медичний та управлінський персонал).

На всіх етапах важливо здійснювати інформаційно-роз’яснювальну роботу, як формування розуміння суті реформи усіма цільовими групами.

Національний координатор Проекту ЄС “Сприяння реформі вторинної медичної допомоги в Україні” з питань політики і законодавства в сфері охорони здоров’я Володимир Рудий у своїй презентації «Підвищення рівня автономії лікарень та оптимізація їх мережі» визначив основні проблеми організації  лікарняної  допомоги в Україні та ключові рішення, що можуть започаткувати реформу в українських лікарнях.

Пан Рудий дав визначення автономізації постачальників медичних послуг як процесу, що підвищує рівень управлінської та фінансової автономії постачальників  медичних послуг.

Автономізація, як правило, передбачає зміну господарсько-правового статусу цих суб’єктів з метою створення передумов для забезпечення більш широких і вільних можливостей у прийнятті управлінських та фінансових рішень, пов’язаних з організацією їх діяльності. Перевагами автономізації є забезпечення гнучкості у прийнятті рішень щодо управління переданими державними фінансовими ресурсами, визначення власної організаційної структури (відділення, ліжковий фонд, штати), дає можливість вибирати інноваційні підходи до організації оплати праці персоналу. Перехід на роботу в умовах державних контрактів на закупівлю медичних послуг дозволяє впроваджувати нові, орієнтовані на результат та створення мотивацій, методи оплати діяльності лікарень.

Пан Рудий зазначив, що Проект розглядає створення міжтериторіальних комунальних господарських об'єднань лікарень одним з можливих інструментів реформи системи лікарняної допомоги в Україні, що має сприяти:
• запровадженню нових підходів до планування та оптимізації їх мережі в рамках чинного законодавства;
• подальшому розвиткові процесу автономізації лікарень та досягнення інших пов'язаних з цим позитивів для сектору лікарняної допомоги;
• усуненню фрагментації ресурсів у секторі лікарняної допомоги й у системі ОЗ України в цілому;
• налагодженню співпраці органів місцевого самоврядування задля підвищення ефективності використання ресурсів системи ОЗ, якості лікарняної допомоги, і, тим самим, для забезпечення ефективного виконання делегованої місцевому самоврядуванню державної функції організації охорони здоров’я населення

Створення міжтериторіальних господарських об’єднань лікарень дозволить чітко розподіляти функції між членами об’єднання лікарень за надання конкретних видів послуг всьому населенню зони обслуговування та забезпечення функціональної реструктуризації ліжкового  фонду, забезпечення наступництва між медичною й соціальною допомогою, їх поступової інтеграції. Завдяки ефективнішій організації управління майном, людськими та фінансовими ресурсами, наявних у членів міжтериторіальних господарських об’єднань лікарень, підвищиться  якість  медичних послуг буде  оптимізовано витрат на їх надання. Поліпшення якості медичної допомоги відбудеться також і за рахунок концентрації надання окремих видів медичних послуг, об’єднання ресурсів та підвищення ефективності їх використання. 
Сільське населення матиме реальну можливість отримувати дійсно якісні лікарняні послуги.
Створення міжтериторіальних господарських об’єднань лікарень лікарень дозволить запровадити спрощене  фінансування  завдяки відмові від надзвичайно незручної та  забюрократизованої системи погодження трансфертів та договорів про можливість їх передачі між різними бюджетами з Міністерством фінансів України. Буде усунено необхідність прийняття непопулярних рішень, пов'язаних з оптимізацією мережі лікарень (лікарні – члени міжтериторіальних господарських об’єднань лікарень - не закриваються і не скорочуються, за кожною з них зберігається статус самостійної юридичної особи, проте є стимули для оптимізації витрат, пов’язаних з неефективним утриманням основних фондів, наданням неефективних послуг тощо).
     При створенні міжтериторіальних господарських об’єднань лікарень буде змінено схему фінансування розподілених функцій. При цьому  кошти, призначені для фінансування перерозподілених функцій, надходитимуть до того місцевого бюджету, з якого фінансується кожна лікарня без урахування перерозподілу функцій. Кожна з лікарень-учасників об’єднання  отримуватиме кошти за державним контрактом на надання послуг в повному обсязі, в тому числі й з урахуванням необхідності фінансування тих послуг, відповідальність за надання яких в рамках міжтериторіального господарського об’єднання лікарень  буде делегована іншим її учасникам. Кожна з лікарень-учасників міжтериторіальних господарських об’єднань лікарень буде зобов'язана передавати на рахунок об’єднання кошти, передбачені для фінансування перерозподілених функцій. Міжтериторіальне господарське об’єднаня лікарень бере на себе зобов’язання організації фінансування перерозподілених функцій, надаючи відповідні кошти тим лікарням, які фактично виконуватимуть ці функції. Фінансування розподілених функцій через утворюване об'єднання спрощує процес фінансування.
     У разі переходу в перспективі до планування фінансових ресурсів та оплати діяльності лікарень на основі розрахунків реальної вартості одиниці наданих послуг, міжтериторіальне господарське об’єднання лікарень зможе корегувати оплату, виходячи з фактичного обсягу наданих послуг, унеможливлюючи таким чином приховане субсидування або переплату за здійснення перерозподілених функцій. В результаті процес фінансування стає менш обтяжливим для місцевих органів влади, та більш прозорим для лікарень.
     Експерт проекту Сергій Дяченко у своїй презентації  «Економіко-статистичний аналіз як інструмент для прийняття рішень, спрямованих на підвищення ефективності використання ресурсів та покращення якості медичної допомоги у лікарнях» розповів як здійснюється перерозподіл фінансів між підрозділами лікувально-профілактичного закладу та що таке внутрішній моніторинг ЛПЗ, а також представив моделювання лікарняного округу. Пан Дяченко визначив мету і завдання економіко-статистичного аналізу діяльності ЛПЗ.