Українською  English Головна сторінкаГоловна сторінка    Мапа сайтуМапа сайту    КонтактиКонтакти
Про проект
Новини та події
Напрацювання Проекту ЄС "Сприяння реформі вторинної медичної допомоги в Україні"
Пілотні регіони
Огляди
Законодавство
Твінінг та партнерство лікарень
Словник
Фотогалерея
Відеогалерея
Посилання
Контакти
Створення та реєстрація комунальних некомерційних медичних підприємств: зразки документів
Глосарій термінів з якості та стандартизації медичної допомоги
Головна    Про проект    Про проект

Про проект

Поточний стан сектору охорони здоров’я в Україні та завдання, що їх ставить перед собою проект
Про проект
Консорціум

Поточний стан сектору охорони здоров’я в Україні та завдання, що їх ставить перед собою проект

У ХІХ та ХХ століттях загальноприйнятим було уявлення про те, що стан здоров’я населення безпосередньо залежить від кількості побудованих лікарень. На сьогодні ситуація змінилася. Запровадження сучасних технологій, новітні дослідження в області ефективного надання амбулаторної допомоги  та поліпшення якості первинних медичних послуг нівелюють потребу у стаціонарному лікуванні багатьох хвороб. Якщо не брати до уваги невідкладну медичну допомогу і комплексну та реанімаційну терапію, лікування у лікарнях зазвичай означало: а) довгострокове перебування на лікарняному ліжку для стабілізації хронічних захворювань, таких, як гіпертонія та діабет; б) ізолювання інфекційних пацієнтів у окремі відділення або, наприклад, у окремі туберкульозні санаторії та лікарні; в) проведення некомплексних хірургічних втручань, після яких пацієнти в умовах відсутності або неякісності реабілітаційної допомоги вимушені були надовго залишатися у лікарнях; г) наявність більшості видів обстежень та діагностики лише в лікарнях; д) прийняття на лікування за соціальними, а не виключно за медичними критеріями; е) можливість доступу до експертних консультацій лише в межах лікарні. На цей час лікування та моніторинг багатьох хронічних хвороб здійснюється або в рамках первинної ланки, або амбулаторно через систему поліклінічних закладів. Більшість видів діагностики вже не вимагають шпиталізації, а можливість проведення ранньої діагностики дозволяє уникати її, попереджаючи можливі ускладнення. Завдяки новим безпечним схемам лікування хворих на туберкульоз, останні можуть отримувати ліки та консультації у домашніх умовах. З розвитком нових інформаційних технологій з’явилась можливість надання дистанційних консультацій (телемедицина), і нарешті, нові методи хірургічних втручань дозволяють зменшити тривалість і травматичність  післяопераційного періоду, адже довгострокове перебування у лікарняному ліжку наразі навіть вважається шкідливим через можливість розвитку глибокого венозного тромбозу або пролежнів у пацієнтів, схильних до цих захворювань.

Позитивна тенденція до скорочення кількості лікарняних ліжок намітилася ще у 1990 році. Щоправда, у 1996 році, після прийняття Статті 49 Конституції України, цей процес зупинився.

Наразі стан системи охорони здоров’я України характеризується як перехідний між концепцією ХХ століття, що орієнтувалась на фізичну кількість лікарських корпусів та лікарняних ліжок, і концепцією ХХІ століття, у якому система надання вторинних медичних послуг розуміється функціонально, тобто, ефективне функціонування є ключовим фактором для подальшого вдосконалення системи вторинних медичних послуг.

Очевидно, що потреба у певній кількості лікарняних корпусів зберігатиметься завжди, але на сучасному етапі ми маємо можливість використати надлишкові потужності для створення необхідних спеціалізованих закладів, таких, як будинки для людей похилого віку, спеціалізовані інтернати та реабілітаційні центри. Невід’ємним аспектом цього процесу є його еволюційний характер та гнучкість, адже процвітатимуть лише ті системи, які зможуть пристосуватися до нових обставин. Цей процес повинен мати підтримку державних структур, що стратегічно орієнтуватимуть його у таких областях, як покращення якості послуг та управління людськими ресурсами, а також розвиватимуть відповідну законодавчу і нормативну базу. Якщо це вдасться, позитивний ефект від цього процесу буде відчутним і стійким, особливо коли до нього буде долучено нові механізми фінансування галузі, наприклад, страхову медицину.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я за 2004 рік, приблизно 64% суспільних видатків на систему охорони здоров’я припадає на стаціонарне лікування у лікарнях, 18% - на амбулаторне лікування, 11.5% - на придбання медикаментів. Залишок розміром у 6.5% йде на капітальні інвестиції і здійснення ремонту корпусів і обладнання.

Система надання безоплатної медичної допомоги, закріплена конституційними гарантіями, створює особливі перепони для процесу реформування, оскільки вона обумовлює управління системою охорони здоров’я як суспільно інтегрованою монополією, що фінансується за рахунок публічних коштів. Очевидними є і обмеження у залученні таких коштів. З іншого боку, у той самий час виникає велика кількість приватних клінік і лікарень, які у своїй діяльності жодним чином не орієнтуються на глобальні цілі і стратегічні потреби розвитку системи охорони здоров’я в цілому. Діяльність даного проекту спиратиметься на здобутки попередніх ініціатив ЄС у галузі охорони здоров’я і, серед іншого, зосереджуватиметься на подоланні негативних наслідків наявних перекосів і неефективних практик у системі охорони здоров’я, особливо у її вторинній ланці.

Незважаючи на політично нестабільну ситуацію, з моменту подолання кризи початку 1990-х років економіка України стабільно розвивається. Останнім часом зростання дещо сповільнилося, але основні економічні показники свідчать як про значне покращення економічного стану, так і про зростання зайнятості. Поліпшення економічної ситуації позначилося і на показниках у галузі охорони здоров’я, які стабілізувалися, а місцями навіть покращилися. Та це не дає підстав до особливого ентузіазму. Показники здоров’я населення по Україні залишаються вкрай низькими у порівнянні із сусідніми країнами, що вступили до ЄС. Серйозні побоювання викликає також високий рівень смертності та захворюваності серед чоловіків від причин, яким можна було запобігти.

Основні проблемні питання, притаманні системі охорони здоров’я України, добре висвітлені в документації і полягають у наступному:

  • високий ступінь розповсюдженості захворювань у порівнянні із країнами-сусідами; стрімке старіння населення;
  • централізоване управління системою охорони здоров’я, що характеризується надмірною бюрократизацією і робить прийняття ефективних управлінських рішень у державних та муніципальних медичних закладах майже неможливим;
  • зменшення якості послуг, знос наявного обладнання, а також зниження кваліфікації медперсоналу внаслідок багаторічної практики недофінансування галузі. Постатейний контроль за використанням бюджетних коштів також обумовлює зниження інституційного потенціалу і недостатній рівень оплати та мотивації праці;
  • недостатня кількість стимулів до ефективного і раціонального використання ресурсів, включно із низьким рівнем застосування принципів доказової медицини;
  • відсутність розмежування між функціями покупця і постачальника;
  • компенсація коштів залежно від обсягу затрачених ресурсів, а не на підставі відповідності певним критеріям або стандартам (доказової) медицини;
  • розповсюджена практика оплати послуг „з кишені” (офіційно або неофіційно); створення додаткових фінансових бар’єрів доступу до певних послуг;
  • низький рівень використання медичних та інформаційних технологій і сучасних систем зв’язку у вторинних медичних установах;
  • недостатність контролю за широкою рекламою ліків, яку фармацевтичні компанії проводять через ЗМІ та через медичних працівників, заохочуючи останніх  до просування їхньої продукції шляхом грошового винагородження.

Всі ці проблемні питання набули широкого визнання, та останнім часом ми майже не наблизилися до їх вирішення. Отже, успіх у боротьбі з ними залежатиме від наступних урядів. Наприклад, План розвитку галузі охорони здоров’я до 2010 року, прийнятий Кабінетом Міністрів 13 липня 2007 року, є кроком до визначення ефективного шляху вирішення цих проблем.

Про проект

У 2004-2005 роках уряд України через Міністерство охорони здоров’я звернувся до ЄС із проханням про допомогу у здійсненні реформи вторинної медичної допомоги. Безпосереднім поштовхом для цього стало визнання урядом занадто регулятивного та суперечливого характеру наявних законів, правил та норм; а також неефективності лікарської та управлінської практики, вдосконалення яких дозволить повернути необхідні фінансові ресурси у систему ОЗ. Отже, даний проект Європейського Союзу було започатковано безпосередньо для надання підтримки згідно запиту Міністерства. Контакт із представниками Міністерства було встановлено одразу після запуску Проекту у серпні 2007 року. Технічна допомога проведенню реформи, ініційованої Міністерством, надається як централізовано, так і у пілотних регіонах. Експерти Проекту допомагають освітнім закладам організувати заходи з підвищення кваліфікації управлінського персоналу і встановлять співробітництво з іншими організаціями та спонсорами галузі. Разом із регіональними департаментами охорони здоров’я, експерти Проекту працюють над розробкою практичних порад стосовно поліпшення якості надання медичних послуг у даній області, і надавають рекомендації щодо створення генеральних  та бізнес-планів для закладів ОЗ.

Проект ЄС «Сприяння реформі вторинної медичної допомоги в Україні» розпочав свою роботу 6 серпня 2007 року і триватиме до грудня 2009. Загальна мета проекту полягає у підтримці заходів уряду і, зокрема, Міністерства охорони здоров’я щодо створення ефективної та доступної системи охорони здоров’я в Україні, де важливу роль відіграє  вторинна ланка медичної допомоги.

Протягом двох років діяльність проекту  спрямовано на надання  допомоги відповідним владним структурам щодо інфраструктурного та організаційного розвитку, зміцнення потенціалу і проведення навчальних заходів для керівників закладів охорони здоров’я та інших спеціалістів галузі, фінансового та інвестиційного планування, а також  моніторингу політичних ініціатив і законодавчої бази  відносно вторинної медичної допомоги  у трьох пілотних областях (Житомирській, Харківській та Полтавській).

Робота проекту здійснюється за чотирма компонентами:

  1. Розробка національної стратегії і плану розвитку
  2. Планування системи ВМД та управління галуззю
  3. Фінансове планування  та управління роботою медичних закладів
  4. Організаційний і кадровий розвиток

У процесі виконання  проекту широко використовується досвід трьох попередніх проектів ЄС, що протягом кількох останніх років впроваджувались в Україні та були спрямовані на різні аспекти реформування сектору охорони здоров’я: «Профілактичні та первинні заходи охорони здоров’я в Україні», «Фінансування та управління у сфері охорони здоров’я в Україні» та «Підтримка розвитку системи медичних стандартів в Україні».

Проект виконується консорціумом EPOS/ECORYS/NI-CO, що складається з провідних європейських компаній, які мають значний практичний досвід впровадження проектів технічної допомоги по всьому світі. Керівником проекту є Оксана Абовська.

Консорціум

Проект виконується EPOS Health Consultants спільно з ECORYS and NI-CO

Сфери діяльності EPOS

  • Політика та фінансування охорони здоров’я
  • Первинна система охорони здоров’я, сексуальне і репродуктивне здоров’я, профілактика та лікування ВІЛ/СНІДу
  • Заклади та послуги охорони здоров’я  

Медичні заклади та послуги охорони здоровя

  • Оцінка потреб і техніко-економічне обґрунтування
  • Розробка стратегічних, генеральних і бізнес планів
  • Планування інфраструктури і медичного обладнання у системі охорони здоров’я, управління закупівлею
  • Управління медичними закладами та послугами охорони здоров’я, у тому числі управління трудовими ресурсами та управління матеріальними активами
  • Розробка і впровадження систем управління якістю включно зі стандартами та методичними рекомендаціями; моніторинг ефективності
  • Оцінка якості медичних послуг, сертифікація, ліцензування та акредитація
  • Розробка і впровадження навчальних програм для медичного, технічного персоналу та управлінців
  • Запровадження інформаційних систем управління охороною здоров ’я та медичними закладами, а також електронних систем медичного обслуговування та навчання

Досвід реалізації проектів у регіоні

  • Фінансування та управління системою охорони здоровя, Україна (2003-2005 р.р.), Європейська комісія / програма ТАСІС (партнер)
  • Первинна система охорони здоровя та профілактики, Україна (2003-2005 р.р.), Європейська комісія / програма ТАСІС (партнер)
  • Проект реформи державної системи охорони здоровя у Молдові (2005-2007 р.р.), Європейська комісія / програма ТАСІС. Колектив проекту працює над вдосконаленням процедур планування медичних послуг та фінансового управління на рівні вторинної системи охорони здоров’я в рамках пілотного проекту в районній лікарні м. Орхей
  • Проект пропаганди здорового способу життя і запобігання захворюванням у Молдові(2002-2005 р.р.), Європейська комісія / програма ТАСІС
  • Консультування з питань проектування медичних закладів та інституційного зміцнення, Росія (1998-2002 р.р.), Світовий банк
  • Болгарія: Технічна допомога у проектуванні, розробці та впровадженні державної інформаційно-роз’яснювальної кампанії щодо нової системи лікарень;
    Фінансуюча організація: Світовий банк. Одержувач допомоги: Міністерство охорони здоров’я. Час впровадження: серпень 2001 року – липень 2002 року
  • Вдосконалення державної системи охорони здоровя у північно-західному регіоні Росії: проект поширення передового досвіду в регіоні, (2001-2003 р.р.), Європейська комісія / програма ТАСІС
  • Грузія: Допомога у реформуванні системи фінансування охорони здоровя в Грузії
    Фінансуюча організація: Європейська комісія. Одержувач допомоги: Міністерство праці, охорони здоров’я та соціального захисту. Час впровадження: червень 2004 року – червень 2006 року

NI-CO

  • Британська компанія, що спеціалізується в управлінні проектами
  • Заснована Міністерством підприємництва, торгівлі та інвестицій в 1992 році
  • 15-річний досвід роботи у сфері управління і впровадження проектів: реалізовано понад 300 проектів у 60 країнах
  • Висококваліфіковані спеціалісти з управління проектами з великим досвідом роботи в проектах технічної допомоги, що фінансуються Європейським союзом
  • Відданий колектив з понад 25 фахівців з адміністративної підтримки управління проектами
  • Досвід реалізації низки проектів розвитку систем охорони здоров’я та соціальної допомоги у країнах Центральної та Східної Європи
  • Тісні зв’язки з державною службою охорони здоров’я та медичними закладами Великобританії

NI-CO: Досвід реалізації окремих проектів у регіоні

  • Надання технічної допомоги в реалізації Національної навчальної програми в частині медицини сім’ї в рамках пілотного проекту реформування системи охорони здоров’я, Російська Федерація, за фінансування Світового банку, 2001-2004 р.р.
  • Оцінка проекту первинної системи охорони здоров’я – навчання сімейних лікарів,  Узбекистан, за фінансування Світового банку, 2001-2002 р.р.
  • Заснування національного руху за впровадження загальної практики на основі первинної системи охорони здоров’я, Російська Федерація, за фінансування Європейської комісії, 2002-2005 р.р.
  • IV програма навчання керівних працівників, СНД, за фінансування Європейської комісії, 2005-2007 р.р.
  • Покращення стану охорони здоров’я в Калінінградській області, Російська Федерація, за фінансування Європейської комісії, 2006-2008 р.р.

 

NI-CO: Досвід реалізації проектів в Україні

  • Вдосконалення системи соціальної допомоги у Львівській та Харківській областях, за фінансування Міністерства міжнародного розвитку Великобританії, 1999-2002 р.р.
  • Створення інформаційної системи управління соціального медичного страхування, за фінансування Міністерства міжнародного розвитку Великобританії, 2003 р.
  • Надання підтримки у розробці системи медичних стандартів, за фінансування Європейської комісії, 2004-2006 р.р.
  • Створення адміністративного потенціалу для інтеграції в ЄС, за фінансування Фонду глобальних можливостей, 2005-2007 р.р.
  • Надання допомоги Головному контрольно-ревізійному управлінню у впровадженні нової системи внутрішнього державного фінансового контролю, за фінансування Європейської комісії, 2007-2009 р.р.

 

Група ECORYS

  • Провідна міжнародна організація, що спеціалізується у консультуванні з питань економічного і соціального розвитку на основі результатів досліджень
  • Працюємо з клієнтами у державному, приватному і неприбутковому секторах
  • 20 офісів в 11 країнах світу включно з Україною (Київ)
  • 550 штатних працівників
  • 80 млн. євро + оборот

 

ECORYS – охорона здоровя

  • Наш колектив складається з висококваліфікованих фахівців, у тому числі економістів та управлінців у сфері охорони здоров’я та експертів з питань держаної системи охорони здоров’я
  • ECORYS працює у 27 країнах ЄС, країнах з перехідною економікою і країнах, що розвиваються
  • Основні клієнти: Європейська комісія, Європейський інвестиційний банк, Світовий Банк, Міністерство міжнародного розвитку Великобританії, організації пацієнтів та споживачів, Антимонопольний комітет Нідерландів, Нідерландський інвестиційний банк для країн, що розвиваються, Рада з питань держаної системи охорони здоров’я, міністерства охорони здоров’я різних країн, Рада з питань медичного страхування

ECORYS – Охорона здоровя -- напрямки

ECORYS проводить дослідження, консультує і надає технічну допомогу в таких сферах:

  • Фінансування охорони здоровя
    • Державне фінансування
    • Медичне страхування
    • Механізми розрахунків
  • Системи охорони здоровя та їх реформування. Стратегії охорони здоровя
    • Пріоритезація завдань охорони здоров’я
    • Формування пакетів послуг і допомог в системі охорони здоров’я
  • Ринки медичних послуг та їх регулювання
    • Організація систем охорони здоров’я
    • Регулювання
  • Інвестування в системи охорони здоровя. Інвестування в лікарні та медичні технології
    • Інновації
    • Освіта і розвиток потенціалу
    • Формування політики ринку праці та охорони здоров’я
  • Аналіз політки охорони здоровя
    • Оцінка конкретних заходів / програм досліджень / нормативних документів
    • Оцінка технологій охорони здоров’я

ECORYS – Охорона здоровя – проекти

  • Техніко-економічне обґрунтування та оцінка інвестицій в лікарні та медичне обладнання (по всьому світу, багато клієнтів)
  • Аналіз методів оцінювання вартості утримання лікарень у Нідерландах, Конфедерація пацієнтів Нідерландів
  • Рамковий контракт LOT 8 : Європейська комісія
  • Аналіз даних моніторингу державних витрат у кількох країнах (PETS), Світовий банк
  • Аналіз стану управління 2-м раундом роботи Глобального фонду в Ботсвані, Європейська комісія
  • Запровадження комплексного підходу (SWAP) в системі охорони здоров’я у Молдові, Європейська комісія
  • Оцінка SIRHASC (Інституційна відповідь поширенню ВІЛ/СНІД/ЗПСШ у країнах Карибського басейну), Європейська комісія
  • Навчальна програма з питань управління в системі охорони здоров’я у Сербії, Європейська комісія
  • Оцінка діяльності Фонду інвестицій в систему охорони здоров’я в Молдові, Світовий банк
  • Техніко-економічне обґрунтування госпіталю Імперіал Госпіталь Лтд. і центру підготовки медсестер у Бангладеш, Банк Нідерландів
  • Програма підтримки державної системи охорони здоров’я у Філіппінах – державне фінансування охорони здоров’я, Європейська комісія
  • Порівняльний аналіз організації довгострокових заходів з охорони здоров’я в різних країнах, Міністерство охорони здоров’я Нідерландів
  • Юридичний аналіз інвестицій в лікарні у Німеччині, Австрії, Нідерландах, Франції і Румунії, Європейський інвестиційний банк
  • Реформа державного бюджету в Російській Федерації, Європейська комісія
  • Порівняльний аналіз перепон, які перешкоджають доступу медичних спеціалістів на ринок праці в різних країнах, Міністерство економіки Нідерландів
  • Галузеві аналізи державного фінансування (у сферах охорони здоров’я, освіти і в житловому господарстві) в Російській Федерації, Європейська комісія

 

  EposEcorysNI-CO
Проект фінансується Європейським Союзом Проект виконується консорціумом EPOS спільно з ECORYS та NI-CO
     

Погляди, відображені у цій публікації, не обов'язково збігаються з поглядами Європейської Комісії